Клінічний випадок №8
Хвора М. – 61 рік. Поступає в клініку зі скаргами на неспокій, тривогу, безсоння, головні болі та болі в суглобах і м’язах кінцівок та спини. З анамнезу, спадковість психічними та наркологічними захворюваннями не обтяжена. Росла і розвивалася відповідно до вікових норм. У дитинстві займалася балетом, художньою гімнастикою. Після травми в шийному відділі хребта в 17 років перестала займатися спортом. Закінчила економічний університет, працювала головним бухгалтером. Заміжня, має двох дорослих дітей. У 40-річному віці діагностовано грижі та остеохондроз шийного та грудного відділів хребта. Протягом кількох років відзначався больовий синдром. У 58 років за призначенням невропатолога почала приймати таблетки Лірика, на тлі яких біль зменшувався. Поступово почала самостійно підвищувати дозу препарату протягом останніх 2х років і наразі приймає до 20-ти таблеток Лірики щодня. При спробі самостійної відміни препарату виникають сильні болі в ногах, спині, головні болі. Протягом останніх 6-ти місяців розвинулося стійке безсоння, дратівливість, депресія, відсутність апетиту, з’явилися суїцидальні думки.
При поступленні, настрій знижений, відзначається емоційна лабільність, плаксивість, тремор пальців рук. При обстеженні, в аналізах крові виявлено підвищення рівня ферментів печінки, помірне зниження гемоглобіну. На тлі дезінтоксикаційного, загальнозміцнюючого лікування, вітамінотерапії стан поступово покращився. Пацієнтці підібрана коригуюча психофармакотерапія з урахуванням вікових особливостей. Отримала консультацію та призначення невропатолога, масаж. По завершенню повного курсу лікування пацієнтка виписана з покращенням стану.
Повністю купірований больовий синдром, фон настрою вирівняний, відновлений нічний сон. Переведена на амбулаторне спостереження.