Клінічний випадок №3
Пацієнт 26 років, надходить до клініки зі скаргами на потяг до наркотику, безсоння, знижений настрій, необґрунтовану дратівливість, тривожність, головний біль, що періодично виникає. Спадковість обтяжена – дядько по лінії батька зловживає алкоголем. Народився 7-місячним. Ріс та розвивався без особливостей. Навчався добре до 6 класу, після чого успішність знизилася. Займався футболом та кікбоксингом. Одружений, має 2х дітей. Раніше переніс гастрит. 2016 року переніс судомний напад.
Вперше покурив марихуану у 16 років у колі друзів. Курив її систематично протягом 2х років, після чого почав вживати амфетамін та метамфетамін інгаляційно. Після 3х років систематичного вживання пролікувався коротким курсом (детоксикація) у наркодиспансері. Після лікування 1,5 року нічого не вживав, хоча потяг періодично виникав і зберігалося стійке безсоння. Бажання вжити поступово наростало і спочатку покурив марихуану, на тлі якої знизилося критичне ставлення до ситуації та вирішив спробувати «солі». Ефект одразу сподобався, вживав щодня протягом 1,5 року. Паралельно почав зловживати алкоголем. Блискавично (протягом 1 року) сформувався алкогольний «похмільний синдром» із розвитком судомного нападу. На тлі вживання різко змінився за характером – став злісним, агресивним, брехливим. 2 тижні перебував у реабілітаційному центрі, після чого одразу відновив прийом наркотику. При надходженні дратівливий, тривожний. Вміст ферментів печінки у крові збільшено у 3 рази порівняно з нормою. На ЕКГ-порушення ритму за типом тахіаритмії.
На тлі отримання повного курсу лікування наркоманії у нашій клініці настрій поступово вирівнявся, відновлено фізіологічний сон, купірувалися симптоми патологічного потягу до наркотику та алкоголю, показники печінкових проб нормалізувалися.
Ремісія 2 роки. Протягом двох років періодично є на профілактичні огляди та консультації лікарів та психолога клініки.