Клінічний випадок №5
Пацієнт, 1987 року народження, перебував на стаціонарному лікуванні алкоголізму в «Клініці Кадирова» з 20.08.17. по 21.09.17. з клінічним діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, постійна форма вживання, посттравматичний стресовий розлад дезадаптація.
Поступив у відділення в супроводі матері з низькою критикою, з формальною згодою на лікування.
27.09-29.09.17, 29.10-01.11, 01.12-03.12.17, 26.06.18-28.06.18 – F 10.20 (тривале утримання від вживання).
Скарги при поступленні: на погане самопочуття, неможливість самостійно припинити вживання алкоголю.
Anamnezis vitae (зі слів матері):
Старша дитина в сім’ї. Є молодша сестра. Ріс без батька. Займався вихованням молодшої сестри. Вчився посередньо. За характером був добрим, неконфліктним, в міру товариським. Захоплювався електротехнікою. Після 11 класу закінчив вище військове училище, служив на офіцерських посадах. Звільнений у зв’язку із закінченням контракту. Після армії пробував займатися бізнесом. Одружився, є дочка. У 2014 р пішов добровольцем в АТО, за час участі в бойових діях розлучився з дружиною, і після демобілізації на тлі нав’язливих спогадів почав зловживати алкоголем. П’є запоями по 3 дні, з перервами в 3-4 дні. Пробував кодуватися – безуспішно. Близько 1 року тому почалися судомні напади після виходу із запою, з частотою приблизно 1-2 рази на місяць. На зустрічі випускників школи, друг дитинства побачивши захворювання пацієнта, вирішив йому допомогти, умовив і оплатив лікування. За 1 годину до поступлення і напередодні ввечері були судомні напади з втратою свідомості. Вживання інших ПАР заперечує. Алергічні реакції, венеричні захворювання заперечує.
Соматичний статус при поступленні: Астенічної статури. Помірного харчування. Шкірні покриви без висипань, бліді з жовтуватим відтінком. На шкірі лівої тім’яно-скроневої області поверхнева шкірна рана, обличчя і голова забруднені кров’ю. Кістково-м’язова система без деформацій. Периферичні л/в не збільшені. При аускультації над легенями везикулярне дихання, хрипів немає. Серцеві тони приглушені. Тони серця приглушені, ритмічні, АТ 130/80мм.рт.ст. Рs-100уд.хв. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Симптом поколачивания негативний з обох сторін. Набряків немає. Фізіологічні виправлення в нормі.
Неврологічний статус: Хода хитка, мова змазана. Пересувається насилу, координація порушена. Зіниці рівновеликі. Гострої осередкової симптоматики не виявлено.
Психічний статус: Емоційно лабільний, плаксивий. У контакт вступає неохоче. На питання відповідає односкладово. Увага привертається насилу, зосереджений на внутрішніх переживаннях і поганому самопочутті. Маячних дій не висловлює. Пам’ять порушена на поточні події. Обманів сприйняття не виявлено. Критична самооцінка знижена
Обстеження:
20.08.17.
ЗАК: Hb -143 г/л; Ер-4,07; Лейк -5,7; Тр.-136; гематокрит-43,0%;еоз-1%;п.яд.-10%;с.яд.-59%;лімф.-25%;мон.-5%;ШОЕ-9мм/год.
Біохім. АК: Білірубін заг.-14,8мкмоль/л; АлТ-27од/л; АсТ-75од/л; ГГТ -91 од/л, Заг. б-к-70г/л; Альбумін-39г/л; Глюкоза- 3,6 ммоль/л.
Коагулограма: Протромбіновий час–15,9с; %протромбіну за Квіком–94,6%; МНВ-1,07; АЧТЧ–43; Фібриноген-2,1г/л; Тромбіновий час-18.
19.09.17.
ЗАК: Hb -135 г/л; Ер-4,04; Лейк -5,8; Тр.-223; гематокрит-41,7%; еоз-4%; п.яд.-8%;с.яд.-50%;лімф.-28%;мон.-10%;ШОЕ-20мм/год.
БіохімАК: Білірубін заг.-18,4мкмоль/л; АлТ-51од/л; АсТ-47од/л; ГГТ -140 од/л, Заг. б-к-69г/л; Альбумін-38г/л; Глюкоза- 5,4 ммоль/л.
Коагулограма: Протромбіновий час–13,9с; %протромбіну за Квіком–107,7%; МНВ-0,91; АЧТЧ–37; Фібриноген-4,0г/л; Тромбіновий час-17.
АК на ревмопроби: с-реакт.білок – «+», АСЛО – відм., ревм.фактор – відм.
ЕКГ (21.08.1): без особливостей.
Отримав лікування
На тлі медикаментозної терапії, психофармакотерапії, психотерапії, після виписки зберігає тверезість, повернувся на останнє місце роботи, відновив стосунки з жінкою, виконує рекомендації щодо планових профілактичних госпіталізацій до клініки.
Під час наступних планових госпіталізацій: охайний, тверезий, з чіткою установкою на тверезе життя та критичним ставленням до хвороби. Маячних ідей не висловлює, обманів сприйняття не виявлено.
На тлі проведеного лікування: загальний стан покращився, нормалізувався нічний сон, вирівнявся настрій, дезактуалізувався потяг до алкоголю, підвищився рівень критики до хвороби, зберігається тривала та стійка ремісія.